вуй

[ʋuj] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розмовне звертання або назва брата матері, дядька по материнській лінії; те саме, що вуйко.

  2. (Література) –

    У народній творчості (зокрема в колядках) — поширена назва для дядька (родича або знайомого) як персонажа; також може вживатися як звертання до дорослого чоловіка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вуй, р. вуя, д. вуєві, з. вуя, о. вуєм, м. вуєві, к. вую

Більше записів