вухань

[ʋuxɑnʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне позначення великого, незграбного вуха або людини з такими вухами.

  2. (Фольклор) –

    У фольклорі та міфології — фантастична істота, дух, що живе у лісі, часто зображуваний з великими, гострими вухами, який може як допомагати, так і нашкодити людині.

  3. (Фольклор) –

    Власна назва (прізвисько) лісового духа, аналог лісовика, що зустрічається в народних казках та переказах деяких регіонів України.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вухань, р. вуханя, д. вуханеві, з. вуханя, о. вуханем, м. вуханеві, к. вуханю

Більше записів