Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Те саме, що кут — простір, утворений двома площинами або прямими, що перетинаються в одній точці; місце, де сходяться дві стіни, перетинання двох сторін чогось.
- (Географія) –
(діал., перен.) Віддалений, глухий куток, закуток; віддалена, малодоступна місцевість.
- (Архітектура) –
(діал.) Частина приміщення, призначена для певної мети (наприклад, “святий вугол” — кут у хаті, де вішали ікони).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вугол, р. вугла, д. вуглові, з. вугол, о. вуглом, м. вуглі, к. вугле