емо

[ɛmo] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музичний напрям, що виник у середині 1980-х років як відгалуження панк-року та хардкору, для якого характерна мелодійність, динамічні контрасти, емоційно насичена, часто інтимна лірика та специфічний вокал.

  2. (Соціологія) –

    Субкультура, пов’язана з однойменним музичним стилем, що виражається у певному образі (зачіска, одяг переважно в чорно-рожевій гамі, макіяж), світогляді та акценті на особистісних переживаннях.

  3. (Музика) –

    Представник або прихильник музичного стилю емо або відповідної субкультури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ема, р. еми, д. емі, з. ему, о. емою, м. емі, к. емо

Більше записів