втихомирювання

[ʋtɪxomɪrjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “втихомирювати”; приведення до стану спокою, заспокоєння когось або чогось, що виявляє збудження, тривогу, хвилювання тощо.

  2. (Юриспруденція) –

    Придушення, приборкання, усунення явищ, що порушують спокій або порядок (наприклад, заворушень, конфліктів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. втихомирювання, р. втихомирювання, д. втихомирюванню, з. втихомирювання, о. втихомирюванням, м. втихомирюванні, к. втихомирювання

Більше записів