Значення
- (Психологія) –
Стан спокою, затишшя, умиротворення, що настає після буйних подій, хвилювань або неспокою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. втихомиреність, р. втихомиреності, д. втихомиреності, з. втихомиреність, о. втихомиреністю, м. втихомиреності, к. втихомиреносте