Значення
- (Психологія) –
Втішливість — властивість за значенням прикметника “втішливий”; здатність заспокоювати, давати втіху, полегшення у горі або пригніченому стані.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. втішливість, р. втішливості, д. втішливості, з. втішливість, о. втішливістю, м. втішливості, к. втішливосте