втішання

[ʋtiʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова «втішати»; надання моральної підтримки, полегшення горя або сумних почуттів, заспокоєння.

  2. (Психологія) –

    Те, що приносить полегшення в горі, розраду, утіху; джерело заспокоєння або радості.

  3. (Лінгвістика) –

    Застаріле: заохочення, підбадьорювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. втішання, р. втішання, д. втішанню, з. втішання, о. втішанням, м. втішанні, к. втішання

Більше записів