всиновляння

[ʋsɪnoʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Всиновляння — дійсний іменник середнього роду, що означає процес або юридичний акт прийняття чужої дитини в сім’ю на правах рідної, надання їй правового статусу сина або доньки; синонім до слів “адопція”, “усиновлення”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. всиновляння, р. всиновляння, д. всиновлянню, з. всиновляння, о. всиновлянням, м. всиновлянні, к. всиновляння

Більше записів