Древослів

Словник Української Мови

всеобуч

[ʋsɛobut͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Всеобуч — скорочення від “загальна військова підготовка”, обов’язкова система військового навчання громадян, що існувала в СРСР.

  2. (Історія) –

    Всеобуч — скорочення від “загальне навчання”, масовий ліквідаційний курс з навчання дорослого населення грамоті в ранній радянський період.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. всеобуч, р. всеобучу, д. всеобучеві, з. всеобуч, о. всеобучем, м. всеобучеві, к. всеобучу

Більше записів