1. (історія, військова справа) Вежа на колісній основі, що використовувалася в античні часи при облозі міст для штурму високих фортифікаційних стін; зазвичай мала кілька поверхів, внутрішні сходи та таран, а верхні яруси призначалися для лучників.
2. (переносне значення) Про щось громіздке, неповоротке, важке для пересування або використання.