Значення
- (Історія) –
(історія, військова справа) Вежа на колісній основі, що використовувалася в античні часи при облозі міст для штурму високих фортифікаційних стін; зазвичай мала кілька поверхів, внутрішні сходи та таран, а верхні яруси призначалися для лучників.
- (Техніка) –
(переносне значення) Про щось громіздке, неповоротке, важке для пересування або використання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гелеполь, р. гелеполя, д. гелеполеві, з. гелеполя, о. гелеполем, м. гелеполеві, к. гелеполю