вседозволеність

[ʋsɛdozʋolɛnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Повна, нічим не обмежена свобода дій, часто з негативним відтінком — коли дозволяється все, навіть те, що суперечить нормам моралі, закону або суспільним усталенням.

  2. (Юриспруденція) –

    Стан, ситуація або атмосфера, в якій відсутні будь-які заборони, обмеження або відповідальність за вчинки, що часто призводить до свавілля та беззаконня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вседозволеність, р. вседозволеності, д. вседозволеності, з. вседозволеність, о. вседозволеністю, м. вседозволеності, к. вседозволеносте

Більше записів