Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва жіночого імені грецького походження, що означає «сяйво», «світло», «факел»; український відповідник імені Олена.
2. (у міфології) У давньогрецькій міфології — легендарна царівна, дочка Зевса і Леди, славетна своєю надзвичайною красою, через яку розпочалася Троянська війна.
3. (у біології) Рід одноклітинних організмів (Euglena) з типу евгленових, що поєднують ознаки тварин і рослин, звичайно зелених завдяки хлоропластам, з рухом за допомогою джгутика.
Приклад 1:
З/VII — 1944 р., Жегестів Вже тиждень живу в Жегестові (вілла «Гелена»). Тут міститься філіал видавництва, мешкають Гординські (Славко і Мирося), Стефаник Ю., Струтинська М., Храпливий, Безпечний.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Я зауважую, як змірює мене лихим оком пані Гелена Фестенбурґова, одна з організаторок нашого міського аматорського театрального гуртка, як витончуються на нитку її нервові губи. Та я продовжую, прагнучи задовольнити цікавість Аделі та Петра: «Він був прикритий з ніг до голови тією тканиною, яку тримає в руках.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”