1. Вміння швидко та вдало виконувати певні рухи, дії; спритність, навичка.
2. Набута навичка, досвід у якійсь справі, діяльності; умілість.
вправність
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Він вважав за одне швидкість і вправність. Нарешті, так щасл иво царював, що цей народний вислів майже став прислів’ям.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Система ППБ передбачала істотну вправність персоналу та аналітичні можливості (наприклад., здійснення аналізу витрат та результатів), вона робила нагоФ лос на системних методах, таких як ПЕРТ (система плануванФ ня та керівництва розробками) та CPM (метод критичного шляху), вона була також тісно пов’язана з MBO (управлінням методом оцінки ефективності). Через свою складність система ППБ не мала стійкого успіху в непов’язаних з обороною сфеФ рах, але близько споріднена з нею система програмного бюдФ 346 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓжетування застосовується й нині (так само, як – незалежно від самої системи ППБ – чимало її аналітичних підходів).
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
– тут: мова взяти на бас (фразеологізм) – насміхатися, глузувати з когось грушки на вербі (фразеологізм) – нісенітниці кавчукові здібності (фразеологізм) – гнучкість, вправність; спритність con amore (італ.) – з любов’ю Kriegsquartet (нім.)
— Невідомий автор