впорскувач

[ʋporskuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або механізм, призначений для впорскування (вприскування) рідини або газу під тиском у певне середовище, порожнину або камеру; інжектор.

  2. (Техніка) –

    У техніці, зокрема в двигунах внутрішнього згоряння: деталь паливної системи, що забезпечує подачу та розпилення палива (наприклад, у циліндр або впускний колектор).

  3. (Медицина) –

    У медицині та косметології: пристрій (часто стерильний одноразовий шприц) для підшкірного, внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення ліків або інших речовин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. впорскувач, р. впорскувача, д. впорскувачеві, з. впорскувач, о. впорскувачем, м. впорскувачеві, к. впорскувачу

Більше записів