гексит

[ɦɛksɪt] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічний термін: органічна сполука, шестиатомний спирт (поліол), ізомер сорбіту та маніту, що має формулу C₆H₁₄O₆; використовується в харчовій промисловості як підсолоджувач та емульгатор.

  2. (Медицина) –

    Фармакологічний термін: лікарський засіб, основою якого є гексиленгліколь (1,2-гексиленгліколь), що застосовується як антисептик для зовнішнього використання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гексита, р. гексит, д. гекситам, з. гексита, о. гекситами, м. гекситах, к. гексита

Більше записів