1. Той, хто відновлює єдність, цілісність чогось розділеного, об’єднує роз’єднані частини; об’єднувач.
2. (як власна назва, зазвичай з великої літери) Традиційний епітет Ісуса Христа в українській християнській традиції, що підкреслює його роль як того, хто возз’єднує людство з Богом.