Значення
-
(у філософії, логіці) Логічна операція або висловлювання, що стверджує або заперечує щось про предмет; приписування суб’єкту певної ознаки, властивості або стану.
-
(у лінгвістиці) Синтаксична та семантична характеристика речення, що виражає ознаку, дію або стан суб’єкта; те саме, що присудок або предикат.
-
(у математиці, інформатиці) Логічний вираз, який залежить від однієї або кількох змінних і набуває значення “істина” або “хиба”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. предикування, р. предикування, д. предикуванню, з. предикування, о. предикуванням, м. предикуванні, к. предикування