Древослів

Словник Української Мови

возільник

[ʋozilʲnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

  2. (Історія) –

    (заст.) Той, хто керує возом, візник; фігура, що символізує керманича, провідника (переважно в переносному значенні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. возільник, р. возільника, д. возільникові, з. возільник, о. возільником, м. возільникові, к. возільнику

Більше записів