гвіздь

[ɦʋizdʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Техніка) –

    Металевий стрижень із загостреним кінцем та головкою, призначений для з’єднання або кріплення деталей (переважно дерев’яних) шляхом забивання.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносне значення) Найважливіша, центральна ідея, думка, ядро чогось; суть справи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гвіздь, р. гвіздя, д. гвіздеві, з. гвіздь, о. гвіздем, м. гвіздеві, к. гвіздю

Більше записів