Словник Української Мови
Буква
1. Стан, становище вождя; керівництво, очільництво групою людей, племенем, народом тощо, що має риси авторитарного, харизматичного лідерства.
2. Період правління, діяльність вождя; система влади, заснована на такому лідерстві.
3. Збірність вождів, їхня верства; представники племінної, родової або іншої знаті, що здійснюють керівництво.
Приклад 1:
н. е. вождівство На залишалося наймогутнішим чіфдомом на Кюсю. Однак стрімкий занепад Ханьської імперії, який завершився у 184 р. н. е. повстанням «жовтих пов’язок», залишив На без могутнього покровителя.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Останню згадку в хроніках про вождівство Яматай історики датують 266 р., а на початку IV ст. навіть пам’ять про державу «вогняної сонячної цариці» зникає в Японії.
— Невідомий автор