воювання

1. Дія за значенням дієслова «воювати»; ведення війни, бойових дій, участь у війні.

2. (переносно) Тривалі суперечки, сварки, боротьба на словесному рівні.

Приклади:

Приклад 1:
Далі за столами по достотам міститься панство вельможне; убране в саєти, єдваби, злотоглави та в зброю блискучу, воно зібралося тут, немов на мазура, з пишними красунями панями та панянками, а не на воювання суворе. Деяким не вистачило стільців, так вони зірвали зі стін схизматські образи, положили їх тилом на зруби та на них і розсілись.
— Невідомий автор