ворот

1. (історичне) Фортифікаційна споруда, головний в’їзд до міста, замку або монастиря, що зазвичай укріплювався вежами; брама.

2. (рідко) Те саме, що ворота (у сучасному значенні).

Приклади вживання

Приклад 1:
У вікна деякі гляділи, А інший був наверх ворот; Аж ось прийшов і перебієць, Убраний так, як компанієць, І звався молодець Дарес; На кулаки став викликати І перебійця визивати, Кричав, опарений мов пес: “Гей, хто зо мною вийде битись, Покуштовати стусанів? Мазкою хоче хто умитись?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |