вороння

1. Рід птахів родини воронових, до якого належать крук, ворона, галка та інші види.

2. Збірна назва для птахів роду воронів, що мешкають на певній території або розглядаються як група.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але знову загукав Мефодій, аж вороння зривалося з трупів, — він-бо вже пообіцяв булаву Брюховецькому, дав великі гроші — пирскав слиною, вимахував руками, а за ним і Васюта — Золотаренко. Зайшовши в рябий московський намет, Мефодій вихилив корець медовухи й став переконувати Ромадановського, що тепер Сомко їм більше непотрібний, що вони можуть самі завершити кампанію, піти на правий берег і здобути там міста, що полки Білоцерківський, Канівський і Черкаський охоче піддадуться під руку його царської величності.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Михайло Коцюбинський FATA MORGANA (З сiльських настроїв) Частина перша Коли Андрiй Волик проходив повз головний будинок погорiлої сахарнi, з стiн руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк i цегла. Хоч сахарня давно вже закинена, розсипалася i заросла травою, в порожнiх будинках її раз у раз вчувався шум, немов гомiн машин i робiтникiв лишився на старому житлi.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Зате сусiднi городчики були повнi смiття i грузу; необроблена земля їжилась торiшнiм бадиллям, i на чорних руїнах завжди сидiло вороння. Андрiй застав Маланку покiрливу й ласкаву, як завжди по службi божiй.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |