Значення
- (Історія) –
Той, хто перебуває у стані боротьби, протистояння, війни з кимось; противник, супротивник.
- (Психологія) –
Той, хто ставиться до когось із ненавистю, неприязню; недруг.
- (Юриспруденція) –
Той, хто завдає шкоди, створює небезпеку або перешкоджає чомусь; лиходій.
- (Історія) –
Військовий противник, супротивна сторона у збройному конфлікті.
- (Медицина) –
У переносному значенні: те, що завдає шкоди, з чим ведуть боротьбу (наприклад, хвороба, шкідливі явища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ворог, р. ворога, д. ворогові, з. ворога, о. ворогом, м. ворогові, к. вороже