воркування

[ʋorkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Низьке, муркотливе голосіння голубів, характерне для періоду залицяння та спаровування.

  2. (Література) –

    Перен. Ніжна, любовна розмова, залицяння; ласки, пестощі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. воркування, р. воркування, д. воркуванню, з. воркування, о. воркуванням, м. воркуванні, к. воркування

Синоніми & Антоніми

Більше записів