1. Прислівник до пречудовий; дуже чудово, надзвичайно добре, прекрасно.
2. Уживається як окличне вигук для вираження захоплення, схвалення, високої оцінки чого-небудь.
пречудово
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Справа в тому, що ми обидва пречудово плаваємо. Однак, по всьому видно, щось наші Ада зі Стахом не надто цьому повірили — як співрозмовця їхній, так і двоколісний прия тель його не виглядали ніби щойно скупаними у венеційських водах.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
У відповідь на це Станіслав, вихопивши звідкілясь із кущів лютню, пречудово відтворив «Dove», «Ahi! Filli»2, чотири річеркари, одну віллянеллу і одну сальтареллу.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Саме так, дослiвно, тобто малося на увазi аж нiяк не пiдламаний палець, i ти пречудово це зрозумiла. От у цьому вся штука, дорогенька, — що все ти, вiд самого початку, знала, та нi, знала ще й до початку: десь за тиждень перед тою поїздкою на фестиваль одного вечора оголенi нерви, болiсно‑жаждиво, як буває тiльки восени, вiдтуленi в свiт — назустрiч його вигасаючим барвам i таємничим шерехам в засинаючому листi, — запеленгували були уривок, якого ти тодi не збагнула й тому не дописала: “Щось зрушилося в свiтi: хтось кричав Крiзь нiч моє iм’я, неначе на тортурах, I хтось на ганку листям шарудiв, Перевертався i не мiг заснути.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прислівник () |