воркотання

[ʋorkotɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дію за значенням дієслова “воркотати” — м’яке, ритмічне, неголосне звучання, що нагадує низьке гурчання, яке видають голуби або інші птахи, а також подібні звуки, що їх утворює людина (наприклад, від задоволення).

  2. (Лінгвістика) –

    Мовлення, висловлювання, вимовлені тихим, незрозумілим, буркотливим тоном, часто з відтінком незадоволення, дражливістю або скаргою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. воркотання, р. воркотання, д. воркотанню, з. воркотання, о. воркотанням, м. воркотанні, к. воркотання

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів