воловник

1. Застаріла назва пастуха, який пасе волів або за ними доглядає.

2. Рідкісна назва для приміщення (хліва, стайні), де утримують волів.

3. Власна назва деяких географічних об’єктів (наприклад, урочищ, ярів, гір) в Україні, пов’язаних із випасом або водопоєм волів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |