Древослів

Словник Української Мови

волован

[ʋoloʋɑn] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) Титул правителя у Валахії та Молдовському князівстві в XIV–XIX століттях, що відповідає князю або господарю.

  2. (Історія) –

    (перен., заст.) Великий, могутній, багатий чоловік; вельможа, магнат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волован, р. волована, д. волованові, з. волован, о. волованом, м. воловані, к. воловане

Більше записів