волоцюзтво

[ʋolot͡sjuztʋo] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Спосіб життя, пов’язаний із постійними мандрівками, переходами з місця на місце, часто з метою збору милостині або випадкового заробітку; бродяжництво.

  2. (Література) –

    Переносно — безцільне, марне блукання, пересування або духовні пошуки без чіткого напрямку.

  3. (Історія) –

    Істор. Явище в Україні XVI–XVIII століть, коли окремі групи населення (зокрема, козаки, селяни-втікачі) вели життя мандрівників або осідали на вільних землях (наприклад, у Запорозькій Січі), уникаючи кріпацтва та соціального гніту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волоцюзтво, р. волоцюзтва, д. волоцюзтву, з. волоцюзтво, о. волоцюзтвом, м. волоцюзтві, к. волоцюзтво

Більше записів