волочба

Значення

1. (Історія) –

   Історичний термін: система земельної міри та землекористування в Україні часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (XVI–XVIII ст.), за якої земля ділилася на волоки — ділянки певної площі (близько 16–21 га), призначені для обробітку однією сім’єю; саме впровадження цієї системи.

2. (Географія) –

   Власна назва: історична назва низки населених пунктів в Україні, що походить від цього терміна (наприклад, село Волочба у Сумській області).

3. (Лінгвістика) –

   Застаріле, діалектне: важка, тяжка праця; волочіння, тяганина або процес тягнення, пересування чогось важкого.

Правопис та відмінювання