волохач

Значення

1. (Зоологія) –

   Той, хто має довге, густе волосся або волохату шерсть; кудлата, волохата людина чи тварина.

2. (Ботаніка) –

   Рід грибів (Tricholoma) з родини рядовкових, що мають волохату, лускату шапинку; народна назва деяких їстівних грибів, зокрема рядовки сірої.

3. (Ботаніка) –

   Рослинна квітка, суцвіття або насіння, що мають численні довгі, м’які волоски (наприклад, у кульбаби, рогозу).

4. (Зоологія) –

   Заст. або діал. Вовк, переважно старий і сивий.

Правопис та відмінювання