волохач

1. Той, хто має довге, густе волосся або волохату шерсть; кудлата, волохата людина чи тварина.

2. Рід грибів (Tricholoma) з родини рядовкових, що мають волохату, лускату шапинку; народна назва деяких їстівних грибів, зокрема рядовки сірої.

3. Рослинна квітка, суцвіття або насіння, що мають численні довгі, м’які волоски (наприклад, у кульбаби, рогозу).

4. Заст. або діал. Вовк, переважно старий і сивий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |