волочіння

1. Дія за значенням дієслова “волочити” — пересування чогось важкого по поверхні з зусиллям, часто зі шумом або повільно.

2. (у техніці) Процес обробки металу або іншого матеріалу протягуванням через отвір (волоку) для зменшення поперечного перерізу, подовження або надання певної форми.

3. (історичне, у західних регіонах України) Звичай, пов’язаний з весіллям, коли гості “волочать” молодого або молоду, часто в гумористичній формі.

4. (переносне) Затягування, надмірно повільне або нудне ведення (розмови, справи, процесу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |