волхв

[ʋolxʋ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    У давніх слов’ян: жрець, чаклун, ворожбит, який виконував релігійні обряди, займався передбаченням майбутнього та лікуванням.

  2. (Історія) –

    У Стародавньому Сході та в античному світі: мудрець, зірочтець, чаклун, що, за переказами, володів таємними знаннями, особливо в галузі астрології.

  3. (Релігія) –

    (зазвичаї з великої літери) У християнській традиції: один із трьох мудреців зі Сходу, які, згідно з Євангелієм, прийшли з дарами поклонитися новонародженому Ісусові Христу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волхв, р. волхва, д. волхвові, з. волхва, о. волхвом, м. волхві, к. волхве

Більше записів