1. У давніх слов’ян: жрець, чаклун, ворожбит, який виконував релігійні обряди, займався передбаченням майбутнього та лікуванням.
2. У Стародавньому Сході та в античному світі: мудрець, зірочтець, чаклун, що, за переказами, володів таємними знаннями, особливо в галузі астрології.
3. (зазвичаї з великої літери) У християнській традиції: один із трьох мудреців зі Сходу, які, згідно з Євангелієм, прийшли з дарами поклонитися новонародженому Ісусові Христу.