вогник

[ʋoɦnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “вогонь”: невеликий вогонь, слабке полум’я, маленьке сяйво, що виділяється при горінні.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: про щось, що нагадує за формою або яскравістю маленький вогонь (наприклад, вогник свічки, вогник ліхтаря, вогники в очах).

  3. (Техніка) –

    У техніці, електриці: лампа сигнальна, контрольна або індикаторна, що зазвичай має невеликі розміри та призначена для світлової сигналізації (наприклад, на панелі приладу).

  4. (Психологія) –

    У розмовній мові: про життєву силу, енергію, внутрішнє тепло або іскру таланту в людині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вогник, р. вогника, д. вогникові, з. вогник, о. вогником, м. вогникові, к. вогнику

Більше записів