вогнецвіт

[ʋoɦnɛt͡sʋit] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Власна назва роду рослин (Pyrostegia) з родини біґнонієвих, що походять з Південної Америки, ліани з яскраво-помаранчевими або червоними квітками, які культивуються в тропіках і субтропіках як декоративні.

  2. (Література) –

    Поетичний образ, що означає яскраве, палаюче сяйво квітки або схожий на полум’я цвіт чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вогнецвіт, р. вогнецвіту, д. вогнецвітові, з. вогнецвіт, о. вогнецвітом, м. вогнецвіті, к. вогнецвіте

Більше записів