вогничок

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вогонь”: невелике полум’я, маленьке джерело вогню.

2. Переносно: центр, осередок, місце, де зосереджено якусь діяльність, поширюються ідеї, знання тощо (наприклад, культурний вогничок, вогничок інфекції).

3. У техніці: невелике джерело світла або тепла, часто у приладах (наприклад, вогничок у паяльнику).

4. У медицині: обмежена ділянка запалення або ураження в тканинах організму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |