Древослів

Словник Української Мови

вода

Буква

1. Прозора безбарвна рідина, що становить хімічну сполуку водню з киснем (H₂O), без запаху і смаку (у чистому вигляді), життєво необхідна для існування більшості живих організмів; одна з основних стихій природи.

2. Водний простір (моря, річки, озера тощо) або їхня поверхня; водяна маса.

3. Розчин, настій, відвар чого-небудь у воді (зазвичай у поєднанні з визначальним словом): лікарська вода, газована вода, мінеральна вода.

4. У техніці: рідина для певних цілей у системах опалення, охолодження тощо (технічна вода).

Приклади вживання слова

вода

Приклад 1:
Кинувшися з потока в озеро, він починає кружляти по плесі, хвилюючи його сонну воду; туман розбігається, вода синішає. «Той, що греблі рве» З гір на долину біжу, стрибаю, рину!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Вода повністю затопила навіть атріюм базиліки, куди ми без труднощів дісталися човном і там добру годину плавали (аж поки вода помітно не спала — так що наш човен почав черкати дном до кам’яних плит підлоги). q) Сонце відсвічувало на водах під нами й на мозаїках угорі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Бистра вода несе його серединою. Лаврін тo поринає з головою, то виринає, виставляє руку й махає на неї.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

More posts