**Іскрення**, -я, с.
1. *рідко*. Те саме, що іскріння; дія за значенням іскрити(ся) 1, 2.
2. *спец.* Утворення іскор; явище, що супроводжується виникненням іскор (напр., під час електричного розряду, тертя металевих поверхонь тощо).
іскрення
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |