Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестливе від внук або внучка; дитина сина або дочки.
- (Лінгвістика) –
(переносно, рідко) Про молодого, недосвідченого нащадка у певній справі, професії або традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. внученя, р. внученяти, д. внученяті, з. внученя, о. внученям, м. внученяті, к. внученя