внучечка

[ʋnut͡ʃɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Донька сина або доньки щодо їхніх батьків; онука.

  2. (Лінгвістика) –

    Ласкаве звертання до дівчинки або молодої жінки, що вказує на приязні, родинні стосунки (часто вживається людьми похилого віку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. внучечка, р. внучечки, д. внучечці, з. внучечку, о. внучечкою, м. внучечці, к. внучечко

Більше записів