вможливлювання

Процес створення умов, можливостей або передумов для реалізації чогось, здійснення дії або досягнення мети; надання змоги, сприяння здійсненню.

У філософському та соціальному дискурсі — концепція або практика активного усунення перешкод та створення інклюзивних структур, що дозволяють окремим особам або групам повноцінно реалізувати свій потенціал, права та можливості, особливо стосовно маргіналізованих категорій населення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |