Значення
- (Юриспруденція) –
Право володіння чим-небудь, сукупність правових норм, що визначають порядок володіння, розпорядження та користування майном; власність як юридична категорія.
- (Юриспруденція) –
Майно, що перебуває у чиємусь володінні; сукупність матеріальних цінностей, що належать особі, організації чи державі; власність.
- (Історія) –
Застаріле: маєток, садиба, помістя як об’єкт володіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. власництво, р. власництва, д. власництву, з. власництво, о. власництвом, м. власництві, к. власництво