власництво

[ʋlɑsnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Право володіння чим-небудь, сукупність правових норм, що визначають порядок володіння, розпорядження та користування майном; власність як юридична категорія.

  2. (Юриспруденція) –

    Майно, що перебуває у чиємусь володінні; сукупність матеріальних цінностей, що належать особі, організації чи державі; власність.

  3. (Історія) –

    Застаріле: маєток, садиба, помістя як об’єкт володіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. власництво, р. власництва, д. власництву, з. власництво, о. власництвом, м. власництві, к. власництво

Більше записів