Значення
- (Історія) –
Власник-селянин — історичний соціальний стан та юридична категорія в Україні (особливо на Правобережжі) у XIX — на початку XX століття, що позначав селянина, який на законних підставах (через викуп, спадкування, купівлю) володів у приватній власності земельною ділянкою, на відміну від безземельних або тимчасовообов’язаних селян.
- (Історія) –
Власник-селянин — загальна назва особи селянського стану, яка має у приватній власності нерухоме майно (землю, садибу), зафіксовану в актових книгах, що надавало їй певні цивільні права та економічну самостійність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. власник-селянин, р. власника-селянина, д. власникові-селянинові, з. власника-селянина, о. власником-селянином, м. власникові-селянині, к. власнику-селянине