владицтво

1. Влада, правління, панування; державний устрій, форма правління.

2. Територія, країна або землі, що перебувають під владою певного правителя або держави; володіння.

3. (Іст.) Назва деяких адміністративно-територіальних одиниць у минулому, зокрема в Україні часів Гетьманщини (наприклад, Гадяцьке владицтво).

4. (Церк.) Єпархія, діоцез; територія, що перебуває під духовною владою єпископа (архієрея), а також посада або сан самого єпископа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |