владика

1. Титул єпископа або архієпископа в православній та греко-католицькій церквах; особа, що має цей сан.

2. Уживається як звертання або форма ввічливого називання такого духовного особа (наприклад, “Ваше Владико”, “Владико Димитрію”).

3. (Переносно, заст. або поетич.) Володар, государь, той, хто має верховну владу.

Приклади вживання

Приклад 1:
А владика так просто — «іди з миром»! Чим би воно скінчилось, не знаю, та жив у тих краях, коло Псла ж таки, верстов за п’ять від нас, поміщик один, буржуй тобто, Аристарх Аристархович Підопри-гора.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |