Значення
- (Історія) –
Особа, яка має верховну владу в державі; монарх, правитель, володар.
- (Юриспруденція) –
Той, хто володіє чим-небудь, має щось у своїй власності; власник, господар.
- (Соціологія) –
(переносно) Той, хто має повну владу над ким-чим-небудь, панує над кимось або чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. владник, р. владника, д. владникові, з. владника, о. владником, м. владникові, к. владнику