владність

1. Влада, право та можливість управляти, розпоряджатися кимось або чимось, панувати; державне правління.

2. Здатність, уміння підпорядковувати своїй волі, впливати на когось або щось; авторитет, впливовість.

3. (У філософії) Поняття, що позначає здатність суб’єкта до самостійного і свідомого здійснення власної волі та доцільної діяльності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та сама владність, королівська певність у собі, повільність людини, яка знає, що все зробиться по її волі? І очі не Наядині, не сірі, а сині, теплі, грайливі й явно хворобливо блискучі.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |