Значення
- (Історія) –
Дія за значенням дієслова “владарювати”; перебування при владі, правління, панування (про монарха, верховного правителя).
- (Лінгвістика) –
Перен. Переважання, домінування, панування (про явища, почуття, ідеї тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. владарювання, р. владарювання, д. владарюванню, з. владарювання, о. владарюванням, м. владарюванні, к. владарювання